Одна з ключових проблем України в плані енергонезалежності та енергобезпеки - це розбалансована ситуація із видобутком і споживанням газу. Річ у тім, що - з одного боку - через корупціогенність газовидобувної галузі в Україні (згадаймо лише історію з Едуардом Ставицьким, РосУкрЕнерго та іншими "прокладками") та, водночас, фактичну відсутність притомної, дієвої державної стратегії , плани по стрімкому нарощуванню видобутку газу наразі пробуксовують. З іншого боку, скорочення споживання газу начебто відбувається, і воно помітне, однак - схоже - без серйозної програми енергоефективних заходів по всіх країні воно швидко досягне своєї "стелі".

Українські політики одностайні: необхідно вичистити галузь газовидобутку від будь-яких непрозорих схем, активізувати реалізацію стратегії ефективного збільшення видобутку вітчизняного газу та - з іншого боку - скорочувати споживання. Однак констатувати проблему - значно простіше, аніж її вирішити. Особливо - коли йдеться про можливості мільярдних заробітків...

За таких обставин, коли бажаного паритету досягти настільки складно, Україна приречена купувати газ за кордоном (і це вже дійсно прорив, що не безпосередньо у агресора - Російської Федерації - а через "західний шлях"). Більше того - ні для кого вже не секрет, що уряд буде приречений підвищувати ціну на газ для населення, підприємств та ТКЕ. А отже - і вартість тепла, зокрема і для населення, також зростатиме, адже у вартості виробництва тепла вартість газу займає левову частку.
При цьому, споживач, фактично, позбавлений можливості впливати на вартість тепла. Звісно, можна зайняти активну позицію при формуванні тарифів, добиваючись їх зниження. Але з об'єктивних причин, а саме значного відсотку вартості газу в структурі тарифу, навряд чи це принесе бажані плоди.
Вихід - один: добиватися зниження споживання тепла. А - як показує практика - провівши енергоефективні заходи в будинках, можна досягти 50% економії. Тож давайте зосередимося надалі на питаннях обліку тепла (адже контролювати споживання без знання про його обсяги - неможливо) та реальних кейсах енергоефективності.

Україна - чи не єдина країна Європи, у якій відсутній повний комерційний облік комунальних послуг. Відповідно, точно сказати, скільки енергоносіїв ми споживаємо, скільки втрачаємо через зношену інфраструктуру - не зможе ніхто. Тільки чітке розуміння фактичних обсягів споживання кожною категорією споживачів та втрат мотивуватиме громадян термомодернізувати будинки, постачальників – ремонтувати старі мережі, потенційних інвесторів та державу - вкладати кошти.

Нагадаємо, яким чином формуються рахунки споживачів за тепло за різних варіантів забезпечення обліком.

Донедавна встановлення будинкових лічильників тепла та води було закладене у структурі тарифу та затверджене інвестиційними програмами підприємств. Не залежно від того, мали співвласники такі лічильники, чи ні, вони все одно сплачували витрати на їх придбання і встановлення у складі тарифу. Витрати на лічильник не були виділені у платіжці окремим рядком, отже, споживач не розумів, хто, як і коли повинен займатися встановленням лічильника, його заміною чи обслуговуванням. І навіть добросовісна оплата цих витрат не давала гарантії, що зібрані кошти теплопостачальник витратить саме на лічильники у вашому будинку. За них можна можна було встановити лічильник у сусідньому будинку. Ті, хто не хотіли «чекати в черзі» на загальнобудинковий лічильник, встановили його самостійно за власні кошти через ОСББ. Незважаючи на те, що продовжували сплачувати кошти на облік у тарифі на централізоване опалення.

Важливо зрозуміти, що за своєю природою (до того ж, при системі тарифоутворення "витрати+", яка стимулює завищувати витратну частину) організації теплопостачання не можуть бути зацікавлені у повному обліку. Адже на споживачів без обліку можна перекладати втрати тепла у тепломережах. А ремонт і модернізація мереж – це основне завдання їхніх власників - органів місцевої влади.

Тому, незважаючи на зусилля та контроль з боку національного регулятора, 100% запланованого до кінця 2017-го року обліку води і тепла досягнуто не було, а з прийняттям нового законодавства витрати на лічильники були виключено зі складу тарифу на опалення.

22 червня 2017 року було прийнято Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Основна ідея закону полягає у тому, що тепло, яке входить до будинку і розподіляється між житловими і нежитловими приміщеннями, у місцях загального користування – повинне оплачуватися.

Передбачалося, що до серпня 2018 року кожен будинок в Україні повинен бути забезпечений обліком тепла (мова іде про будинковий лічильник). Якщо ж оператори мереж не встигнуть цього зробити, то сплатять державі штраф.

Проте, пройшов майже рік, а закон і досі не «запрацював». Кількість будинкових приладів обліку по країні збільшилася лише на 10%, і це відбулося завдяки виконанню теплопостачальниками своїх минулорічних зобов'язань з інвестпрограм.

7 червня 2018 року було прийнято зміни до закону, які відтермінували дату введення штрафних санкцій аж до 1 серпня 2020 року. Причина - уряд не встиг вчасно прийняти підзаконну базу, яка би дозволила запровадити новий алгоритм забезпечення обліком споживачів.

Що робити зараз?

По-перше, співвласники можуть встановити будинкові прилади обліку тепла і води самостійно. Для цього - на власний розсуд обрати підрядну організацію та домовитися з нею про ціну. Обслуговувати лічильники може ОСББ, управитель чи інша організація. У багатьох містах є місцеві програми, в рамках яких виділяються кошти з бюджетів для того, щоб допомогти ОСББ встановити лічильник на будинок.

Крім того, де є така технічна можливість і доцільність - встановлювати індивідуальні лічильники тепла. За законом, встановлення квартирного лічильника – обов'язок споживачів. Але є нюанс: він встановлюється у випадку, якщо це економічно доцільно та технічно можливо (у будинках в вертикальною системою розводки більш доцільно встановлювати замість лічильників тепла в квартирах - прилади-розподілювачі, але робити це потрібно спільно - тому без ОСББ тут не обійтися). Допомогу для незахищених категорій населення зі встановлення індивідуальних лічильників також надають деякі міста за рахунок бюджетних програм.

На сьогодні питання зменшення рівня споживання енергетичних ресурсів у житловому фонді надзвичайно важливе як досягнення енергетичної незалежності на національному рівні, так і для зменшення витрат мешканців будинків на енергетичні ресурси/плати за теплопостачання.

Українське законодавство передбачає три форми управління багатоквартирним будинком - безпосереднє управління, за допомогою управителя/керуючої компанії та ОСББ.

Безпосереднє управління підходить для будинків, які мають кілька квартир. У такому випадку просто економічно не доцільно створювати ОСББ чи залучати управителя багатоквартирного будинку. Співвласники, які не об'єднані в ОСББ, можуть приймати колективні рішення зборами співвласників, а також передати функцію з управління будинком управителю.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) – це створена співвласниками юридична особа для прийняття колективних легітимних рішень щодо управління спільною неподільною власністю у багатоквартирному будинку. ОСББ є найбільш ефективною формою управління спільним майном багатоквартирного будинку, бо саме співвласники власні кошти спрямовують на утримання належної їм власності та контролюють їх використання.

Тому, саме лише організовані співвласники багатоквартирних будинків є потенційними учасниками програми "теплі кредити" та у перспективі Фонду енергоефективності.

Енергосертифікат містить рекомендації щодо наступних кроків із впровадження енергоефективних заходів, які необхідно виконати ОСББ для підвищення класу енергоефективності.
Це свідчить про позитивні зрушення щодо імплементації законів про енергоефективність будівель та Фонду енергоефективності. Однак, для впровадження цих положень щодо сертифікації будівель у масштабах країни необхідна системна та комплексна робота всіх заінтересованих органів влади спільно з навчальними закладами, саморегулівними організаціями та безпосередньо з мешканцями будинків.
Немає сумнівів, що реформу у сфері енергоефективності є однією із пріоритетних реформ в Україні. Впровадження заходів з енергоефективності та енергозбереження на рівні країни потребує прозорої та збалансованої системи взаємовідносин між усіма учасниками енергетичного ринку.

Значно зменшити суми у своїх платіжках за тепло цілком реально. Якщо проводити енергоефективні заходи, або простіше кажучи - ремонт у своєму будинку, результатом якого стане економія тепла або електроенергії.
Це вже роблять чимало як приватних господарств, так і багатоквартирних будинків. На фото нижче - куток спального масиву Львова, що вирізняється від оточуючих будинків, адже в 2016-му радянська забудова повністю перевтілилась. За допомогою курсору Ви можете порівняти будинки до та після термомодернізації.

Мешканцям багатоквартирних будинків нині доступно 2 ключових метода співфінансування енергоефективних заходів - це державна та місцева програми підтримки енергоефективності, в основі яких лежить механізм так званих "теплих кредитів". ОСББ бере кредит у одному з державних банків на енергоефективне обладнання або матеріали з переліку, затверженого Держенергоефективності (для державної програми), а його частину виплачує держава (від 40 до 70%, але з певними обмеженнями щодо верхніх меж). Місцеві програми можуть передбачати виплату або відсотків по кредиту, або ж частини тіла кредиту. Однак часом вони складають основу співфінансування, значну перевищуючи очікуваний внесок від співвласників, як-от київська програма "70 / 30".

В Україні також прийнято Закон "Про фонд енергоефективності", який передбачає створення спеціалізованого Фонду, діяльність якого буде направлена на співфінансування якраз заходів у багатовартирних будинках, тоді як "теплі кредити" мають бути спрямовані на фізичних осіб. Однак досі не прийнято усієї "підзаконки", необхідної для діяльності Фонду енергоефективності, тож він наразі лишається поки суто гіпотетичним інструментом.

Однак залучити достатньо коштів на енергоефективні заходи - це лише частина проблеми. Інша її частина - організувати проведення енергоефективних заходів так, щоб отримати від них максимальний ефект - для підвищення комфорту та зменшення рахунків за тепло та електроенергію в платіжці кожного співвласника багатоквартирного будинку.

Але є в багатоквартирних та приватних будинках і спільні фактори, які шкодять або - навпаки - сприяють заощадженню тепла. Для того, аби не витрачати тепло даремно - варто слідкувати за вентиляцією та замінити вікна на справді енергоефективні. А для тих, хто справді вважає, що комфортом іноді можна й поступитися задля економії, варто звернути увагу на температурний режим у своєму житлі.

Державі досить складно отримати довіру від громадян, особливо в час, коли економічне та політичне становище нестабільне. Незважаючи на те, що державна програма "теплих кредитів" щороку призупинялася через брак коштів, рівень народної довіри до неї залишається досить високим. Більше того, попит на неї постійно перевищує пропозицію. За даними профільного Агентства протягом періоду дії програми з 2014 року і до сьогодні її продуктами скористалися близько 490 тисяч родин, які впровадили заходи з енергоефективності на суму понад 6,6 млрд гривень, а Урядом відшкодовано близько 2,2 млрд гривень.

За підрахунками експертів, наведеними в таблиці 1 та 2, можна побачити, умовний приклад співвідношення державних коштів та коштів співвласників багатоквартирних будинків при реалізації енергоефективних заходів з залученням "теплих кредитів", а також приблизний розмір обсягу коштів, як повертаються до бюджету у вигляді податків.

Як бачимо, майже 80% державного співфінансування повертається в бюджет у вигляді податків, при тому, покращується фізичний стан будинків та зменшується рівень споживання енергетичних ресурсів, а відповідно витрати держави на пільги та субсидії.
У черговий раз ми стали свідками того, як через кілька місяців роботи програми її фінансування стало неможливим через брак коштів.

З серпня 2018 року в Україні триває акція "#ОСББзаТЕПЛІкредити", ініційована співвласниками багатоквартирних будинків та дружніми до ОСББ громадськими організаціями. Ключовою метою акції стало довести представникам уряду та Верховної Ради, відповідальним за політику в галузі енергоефективності, що попит на "теплі кредити" серед ОСББ в 2018 році досі не задовільнено, а отже чимало об'єднань співвласників досі відчуває потребу в кредитних коштах.

З початку вересня в рамках акції "#ОСББзаТЕПЛІкредити" було зібрано близько 140 анкет від ОСББ у різних регіонах України. готових вкладати власні кошти. Саме тому активісти руху "#ОСББзаТЕПЛІкредити", зокрема – представники ОСББ із міст України, а також громадськості (Громадянська мережа ОПОРА), до яких доєдналися народні депутати Альона Бабак та Вікторія Войціцька, ініціювали низку інформаційних акцій на підтримку «теплих кредитів» – активно коментуючи тему в ЗМІ, розповсюджуючи заклики до уряду в соціальних медіа та в ефірах телеканалів.

Під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді 6 вересня 2018 року Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман у відповідь на питання народної депутатки Альони Бабак запевнив, що гроші на "теплі кредити" для ОСББ будуть.

Зрештою, під час Форуму Реанімаційного пакету реформ» координаторка ОПОРИ Тетяна Бойко від імені активістів руху "#ОСББзаТЕПЛІкредити" звернулася до Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана із проханням висловити свою чітку позицію щодо продовження програми "теплі кредити". У відповідь на це звернення Володимир Гройсман пообіцяв ініціювати виділення на потреби енергоефективності для ОСББ додатково 100 мільйонів гривень, застосувавши механізм перерозподілу коштів, розпорядником яких є Мінрегіон України (для цього не потрібно вносити зміни до державного бюджету України). Для реалізації запропонованої схеми необхідно затвердити рішення Уряду щодо розподілу коштів та погодити з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Наразі громадськість очікує на відповідні конкретні дії з боку Прем'єр-міністра. Крім усних запевнень про підтримку "теплих кредитів" Уряду необхідно здійснити бюрократичні кроки. На календарі друга половина вересня, а коштів немає.

Чи отримають ОСББ державну підтримку на впровадження заходів з енергоефективності у житловому фонді у 2018 році задля досягнення основної мети - енергонезалежності країни - залежить від рішучих злагоджених дій Уряду та народних депутатів.